В дубайському аеропорті А330, котрий виглядає великим, наприклад, в Празі, є таким собі малюком серед десятків 777х, 380х і тд)
Політ до Дубаї займає 6 годин з хвостиком. На прильоті нас зустрічав працівник готелю, котрий будучи філіпінцем доволі зрадів дізнавшись про наші плани
Готель знаходиться в транзитній зоні самого аеропорту, відповідно ані виходити з терміналів, ані жодних віз непотрібно.
З вікна номера видно бізнес-лаунж внизу.
Завдяки перерві на ніч ми планували пом'якшити jet lag, ну і фізично легше летіти 6 + 8 годин, аніж 1+12.
Дубайський аеропорт такий, яким його і очікував побачити - великий, просторий, світлий, зручний. Нічого особливого з одного боку, з іншого - а чи потрібні ці особливості, коли все зручно і якісно?
Світлий колір личить аеропортам. Водначе з ним треба бути обережним, щоб це не виглядало як туалет. У DXB такої проблеми нема - все дуже адекватно.
Готель нас розбудив й нагадав, що вже й можна йти на наш наступний рейс в Гонк Конг. Я на нього дуже чекав - а як же ще - адже він виконувався на А380 =))
Ось він наш красень!
Цей політ офіційно є найкращим flight experience, що в мене був.
переваги витікають з того, що на новіші, кращі і більш понтовіші літаки ставлять кращі crew, відповідно рівень сервісу на них ще вищий, ніж на інших.
багато дрібниць - від великого вибору фільмів в системі розваг, до шкарпеток, "спальних наочників" і тд і тп) просторі туалети, зручні сидіння, менше шуму, оббиті "під дерево" ілюмінатори, USB-порт і тд
Просиш віскі - питають чи дабл і чи з льодом))
Столові прибори - залізні, а не срані одноразові. Іншого я і не очікував
Таким чином пробігло 14 годин в повітрі (6+8), і ніч між ними - на наступний день прилетів я на інший кінець землі абсолютно повний сил, енергії, і практично невтомлений. Висновок один - якщо летіти економ-класом на трансконтинентальних рейсах, то тре брати готель на пересадку, бо це реально варто того.
